Визначено предмет дослідження релігієзнавчої науки, розглянуто основні релігієзнавчі концепції, роль релігії у духовній культурі людства. Проаналізовано проблему походження релігії, структури, елементів та основних функцій. Досліджено історію та сучасне становище племінних, ранніх і пізніх національних релігій, основні положення віровчення та культу найвпливовіших релігій світу - буддизму, християнства, ісламу та їх головних течій. Особливу увагу приділено історії та сучасному стану релігій, проблемі конституційного закріплення та правового регулювання свободи совісті в Україні.

Видання дає змогу широко вивчити феномен релігії, її походження, відповідну конфесійну літературу: Веди, Трипітаку, Авесту, Біблію тощо, культову практику і свята, національний колорит церков. Осмислення релігії в контексті суспільних, духовних і правових реалій сьогодення зумовило структурну побудову цієї книги. Її складають розділи, присвячені визначенню предмета дослідження релігієзнавчої науки, знайомству з основними релігієзнавчими концепціями, з'ясуванню ролі релігії у духовній культурі людства, а також розгляду проблеми її походження, структури, елементів та основних функцій. У підручнику розглядаються історія і сучасне становище племінних, ранніх та пізніх національних релігій, основні положення віровчення і культу найвпливовіших релігій світу - буддизму, християнства, ісламу та їхніх основних течій. Особливе місце займає розділ, присвячений історії і сучасному стану релігії в Україні. В ньому йдеться про специфічний, софійно-гуманістичний характер релігійності наших предків, що сприяв формуванню слов'янського варіанту християнства і визначив його історичну долю в русі за автокефальну православну церкву, в розповсюдженні інших релігійних вірувань, які в наші часи репрезентують так звані нетрадиційні релігії. Є в підручнику і розділ, в якому йдеться про історичні форми вільнодумства, які породили традицію критичного ставлення до релігії, а також тенденції як до надмірної клерикалізації, так і до надмірної атеїзації суспільства, що врешті-решт зумовило питання про правове вирішення проблеми. Розглядається проблема конституційного закріплення і правового регулювання свободи совісті в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э37-4 + Э2,0

Рубрики:

Християнство

Релігія в цілому

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто на наукових засадах історію виникнення різних релігій, проаналізовано основні їх догмати та сучасний стан. Обговорено особливості релігій, яких дотримуються етноси, що здавна мешкають в Україні. Розкрито суть поняття свободи совісті як конституційно-правової категорії. Висвітлено особливості українського закону про свободу совісті та релігійні організації, наведено витяги з законів України, зокрема, правові акти про свободу віросповідання. Вміщено релігієзнавчий словник та іменний покажчик.

Рассмотрена с научной точки зрения история возникновения разных религий, проанализированы их основные догматы и современное состояние. Обсуждены особенности религий, каких придерживались и придерживаются этносы, издавна проживающие на Украине. Раскрыто содержание понятия свободы совести как конституционно-правовой категории. Прокомментирован украинский закон про свободу совести и религиозные организации, приведены выдержки из законов Украины, в частности, правовые акты про свободу вероисповедания. Приведены религиозный словарь и именной указатель.

Проаналізовано софійний характер київського християнства, що сприяв формуванню в ньому особливостей, відмінних від східних і західних прототипів. Показано роль києвохристиянської спадщини в розвитку двох національних церков - українського православ'я та греко-католицизму. Розкрито взаємозв'язок софійних вчень у київському християнстві з релігійно-філософською думкою України. Виявлено елементи використання софіології в православному богослов'ї ХХ ст.

Проанализирован софийный характер киевского христианства, содействующего формированию в нем особенностей, отличительных от западных и восточных прототипов. Показана роль киевохристианского наследия в развитии двух национальных церквей - украинского православия и греко-католицизма. Раскрыта взаимосвязь софийных учений в киевском христианстве с религиозно-философской мыслью Украины. Выявлены элементы применения софиологии в православном богословии ХХ ст.

Розглянуто релігієзнавство як науку, його структуру, сутність і походження, функції, основні релігієзнавчі концепції. Проаналізовано особливості й основні історичні етапи розвитку релігії стародавнього світу (Єгипту, Індії, Греції, Риму). Описано етнонаціональні (іудаїзм, індуїзм, конфуціанство та даосизм, синтоїзм, зороастризм, джайнізм і сикхізм), світові (будизм, християнство, іслам), нетрадиційні (неорелігії, церква сайєнтології, сатанізм, рух Харе Крішна) релігії. Висвітлено особливості правового регулювання свободи совісті в Україні. Розкрито суть поняття свободи совісті як конституційно-правової категорії.

Рассмотрены структура, сущность, происхождение, функции религиоведения, основные религиоведческие концепции. Проанализированы особенности и основные исторические этапы развития религии древнего мира (Египта, Индии, Греции, Рима). Описаны этнонациональные (иудаизм, индуизм, конфуцианство и даосизм, синтоизм, зороастризм, джайнизм и сикхизм), мировые (буддизм, христианство, ислам), нетрадиционные (неорелигии, церковь сайентологии, сатанизм, движение Харе Кришна) религии. Освещены особенности правового регулирования свободы совести в Украине. Раскрыта сущность понятия свободы совести как конституционно-правовой категории.

Проведено цілісне історіософське, філософське та релігієзнавче дослідження суті, витоків, особливостей трансформації у київському християнстві, а згодом в українському та російському православ'ї феномену софійності. Виокремлено та досліджено періоди софійної проблематики: дохристиянські уявлення античності, гностичні софіологічні рефлексії, християнська софіологія, середньовічна містика та софіологія російської "філософії всеєдності". Установлено, що київському християнству були притаманні риси: християнський універсалізм, толерантне ставлення до різних релігійних центрів на Сході та Заході, несприйняття клерикального месіанства, візантійського цезарепапізму та римського папоцезаризму, ранньохристиянська орієнтація, паулінізм як форма заперечення богообраності будь-якого народу та відповідно церковного імперіалізму, вироблення власного слов'янського обряду, патріотичність і софійність. Обгрунтовано софійні києвохристиянські витоки способу філософування українських мислителів Г.Сковороди, П.Юркевича, що знайшли відображення у "філософії серця", та вияви софійського вчення на тлі російської ментальності у його систематизації та перетворенні на концепцію софіології у "філософію всеєдності", в чому велика заслуга належить мислителям В.Соловйову, С.Булгакову, П.Флоренському. Софіологію у православному богослов'ї XX ст. розглянуто у контексті православно-богословських суперечок навколо софійного вчення середини 1930-х рр. та у зв'язку з православною концепцією "християнського служіння світові" (1970 - 1980 рр.).

На підставі вивчення історіографічних і фактичних матеріалів досліджено процес утвердження християнства на землях сучасної України у I тис. н.е. Визначено особливості слов'янського варіанту християнства, розкрито їх роль у формуванні двох гілок національної церкви - православ'я та греко-католицизму. Показано вплив християнства на розвиток духовної культури України. Досліджено рух за незалежну Руську митрополію та Українську православну церкву після зруйнування Київської Русі. Висвітлено історію виникнення, діяльності та розвитку Української греко-католицької церкви. Розглянуто конституційні гарантії та механізм правового регулювання свободи совісті в Україні.

На основе изучения историографических и фактических материалов исследован процесс утверждения христианства на землях современной Украины в I тыс. н.э. Определены особенности славянского варианта христианства, раскрыта их роль в формировании двух веток национальной церкви - православья и греко-католицизма. Показано влияние христианства на развитие духовной культуры Украины. Исследовано движение за независимую Русскую митрополию и Украинскую православную церковь после распада Киевской Руси. Освещена история возникновения, деятельности и развития Украинской греко-католической церкви. Рассмотрены конституционные гарантии и механизм правового регулирования свободы совести в Украине.

Здійснено релігієзнавче дослідження релігійної безпеки в контексті "релігійні організації - людина - держава". Запропоновано методологічний інструментарій, який уможливлює цілісне обґрунтування критеріїв деструктивного та конструктивного сценаріїв проявів релігійної безпеки та її історичну генезу в контексті сенсоутворюючої осі "сакральне - профанне". Розкрито нові комунікативні контексти обрядово-культових практик. Зроблено оцінку механізму взаємодії релігійних організацій та держави у системі результативність - людиномірність. Увагу приділено побудові гнучкої, адаптивної, відкритої моделі релігійної безпеки, яка б враховувала нормативно-правові, інституційні, ресурсні, інформаційні, ментальні особливості держави.

Здійснено релігієзнавче дослідження релігійної безпеки, церкви як соціальної інституції, релігії у її функціональних виявах, релігійних почуттів, їх презентації в житті суспільства та особистості. Розглянуто вплив релігійного чинника на сучасні соціальні процеси.

Монографію присвячено одній зі сторінок славетної історії Київського університету та філософського факультету другої половини XX ст. Це був час, коли у вищих навчальних закладах засновували кафедри філософських дисциплін, до навчальних планів вводили, як обов’язковий, курс філософії, новий імпульс отримали соціогуманітарні дослідження. Зауважено, що Київська світоглядно-гносеологічна школа — це умовна назва творчих здобутків учених філософського факультету університету й учених Інституту філософії НАН України, які були випускниками Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У монографії розглянуто основні напрями досліджень Київської світоглядно-гносеологічної школи. Висвітлено започаткування досліджень з історії філософської думки в Україні, релігієзнавчі дослідження у другій половині XX ст. Звернено увагу на дослідження особливостей морально-естетичної діяльності людини.